Життя

Кількахвилинна пристрасть – і шлюбу як і не було…

Кількахвилинна пристрасть – і шлюбу як і не було…

Нічні телефонні дзвінки не обіцяють нічого доброго, тому, коли зять зателефонував близько третьої ночі, у Надії Сергіївни занило серце. А від слів Михайла їй стало страшно, як ніколи в житті.

Про це йдеться у газеті «Твій вибір».

– Оля у вас? – запитав зять. – Вона вдень пішла до вас у гості. Ми із сином рано лягли, я зараз прокинувся, а дружини немає, її телефон вимкнений.

Реклама

– Оля до мене не приходила, ми не домовлялися про зустріч, – здивувалася Надія Сергіївна. – Давай обдзвонимо її подруг?

Удвох вони перебрали всіх подруг Ольги, поки нарешті одна не підтвердила, що та дійсно гостює в неї. Щоправда, покликати її до телефону подружка відмовилася, сказавши, що Ольга спить. А вранці та з’явилася сама і висловила претензії матері, яка приїхала:

– Не варто було піднімати всіх на вуха! Я що, не можу погуляти з подругами хоч раз у житті?

– Якщо поїхала до подруги, навіщо сказала, що будеш у мене? – здивувалася Надія Сергіївна.

– Я хотіла поїхати до тебе, але дорогою зателефонувала Наталка, її кинув хлопець, я вирушила її втішати. Ми трохи перебрали, я вирішила, що безпечніше буде залишитися в неї.

– А чому не подзвонила? – не заспокоїлася мати.

– Я втомилася, тож заснула, – відповіла Ольга.

Надії Сергіївні не сподобалося, що дочка відвела очі і злегка почервоніла. З таким самим виразом обличчя Ольга брехала, що йде на день народження до подружки, щоб погуляти з хлопчиком, або що в неї перед контрольною піднялася температура.

«Але Оля – доросла жінка, я не можу допитуватися або викривати її у брехні», – подумала Надія Сергіївна.

Вона вважала за краще вдати, що повірила доньці, тільки попросила:

– Будь ласка, наступного разу попередь, що затримаєшся, ми з Михайлом хвилюємося.

Хоча інцидент було вичерпано, Надію Сергіївну не покидала тривога, думками вона весь час поверталася до обману Ольги. Вона мимоволі почала придивлятися до доньки, але що далі, то більше дивацтв виявляла.

Ольга почала посміюватися з чоловіка. Вона називала Михайла рохлею через м’який характер, слоном через живіт, що з’явився, занудою – через пристрасть до чистоти.

Одного разу той згадав у розмові, що нарівні з дружиною няньчився з дитиною, і навіть міняв підгузок. Ольга практично закричала:

– Замовкни, знайшов чим пишатися! Справжній чоловік не хвалиться, що копається в дитячих несподіванках.

Надії Сергіївні було боляче дивитися, як при цих словах змарнів Михайло.  «Треба терміново поговорити з Олею, а то, чого доброго, дійде до розлучення», – вирішила Надія Сергіївна.

Боячись, що дочка відмовиться обговорювати свій шлюб, вона вирішила діяти несподівано, дочекалася, коли Михайло буде на роботі, онук – у садочку, а Ольга залишиться вдома сама, і нагрянула в гості. Щоб не злякати доньки, Надія Сергіївна навіть двері відчинила своїми ключами.

І просто остовпіла на порозі. Перед нею, з переляку втупившись на двері, стояли Ольга в ажурному халатику і незнайомий чоловік. Руки незнайомця лежали на талії доньки, та ж обіймала його за шию.

Зрозумівши, що у квартиру вторглася лише мати, Ольга почервоніла від злості й рявкнула:

– Не можна вриватися без попередження, ми тобі ключі не для цього дали!

Незнайомець, відчувши скандал, тут же ретирувався.

– Олю, ти зраджуєш чоловіка?! – ахнула Надія Сергіївна. – Коли ти сказала, що їдеш до мене, то насправді була з цим чоловіком?

– Так, і ти могла б мене прикрити! Добре, хоч Наталка придумала що сказати.

– Це ж аморально!

– Говорила раніше і повторю зараз! Не лізь у наші стосунки, мамо, – відчеканила Ольга.

Однак Надія Сергіївна не змогла заспокоїтися, зрада дочки вразила її в саме серце.

«Я ростила Олю доброю і чесною, вчила, що сімейні узи – святі. Чому тоді вона вчинила так? Треба пояснити, як це погано, може, не пізно все виправити», – подумала мати.

– Михайло – прекрасний чоловік і батько, він не заслуговує на таке ставлення, – м’яко почала Надія Сергіївна.

Донька перебила її:

– Михайло нудний, як тушкована капуста! Тільки й думає про дитину і побут, для нього вершина романтики – почистити мені туфлі або принести чашку чаю. Я втомилася від рутини, хочу справжньої пристрасті, і Володимир мені її дає. Я йду від чоловіка. І ти мене не зупиниш!

«Ой, пошкодуєш ти, доню. Та буде пізно», – подумала Надія Сергіївна. Але нічого вдіяти не могла…

Віра Галасюк

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: шлюб, кохання, Життя
Реклама
В тему
Реклама